На карті нашої області позначено село з романтичною і загадковою назвою Красноволя. Знаходиться воно в південно-східній частині Маневицького району. Розташоване на лівому березі річки Кормин, що впадає в річку Стир.


Можна здогадуватись, що свою назву село отримало після запровад­ження кріпаччини на Україні, згідно з указом Катерини II в 1783 році. Селяни навколишніх сіл були закріпачені, а селяни Красноволі з тих чи інших причин, не потрапили спочатку під кріпосний гніт. Можливо, були державними селянами.

/Files/images/PICT0518.JPG

На місці поселення було все необхідне для життя: родюча земля, ліс, річка. Життя селян було «красним», «вільним» і називали місцем свого поселення «Красноволя».

Експозиція «З глибини віків» містить фрагменти досліджень на Волині. Археологічні знахідки, знайдені юними краєзнавцями місцевої школи: кам’яні сокири, наконечники, ножі. Говорять про те, що це були знахідки сивої давнини. Точна дата заснування села невідома. Перші письмові відомості про село знаходяться в документах державного архіву за 1852.

Експозиція «Бувають волі різні, а ти, красна» дає відомості з історії села, його виникнення, події пов’язані з ним. Сільська громада має свій гімн, написаний В.Б.Більчиком. Доповнюють експозицій експонати місцевих ремісників: дерев’яні предмети побуту і вироби з лози.

/Files/images/PICT0517.JPG

Експозиція: «Село оживає». Відомості з історії села, в часи першої та другої світових воєн. Зібрано матеріали про ветеранів, їхні фотографії, листи, нагороди. Село відбудувалося, з’явилися нові об’єкти: школа, дитячий садок, церква Св. Михайла. Доповнюють її етнографічні експонати: рушники різних років і різного призначення.

Експозиція «І на Поліссі є Сибір». З фотографій цієї експозиції видно, що неподалік села знаходиться хутір Сибір. Назву отримав завдяки віддаленості його, 8 км від села. Зібрані матеріали розповідають про життя хуторян і демонструється національний одяг: сорочки, хустки, станіки.

/Files/images/PICT0519.JPG

«Відомі краяни». Дана експозиція розповідає про людей краю, зокрема про історика архівіста Рожка В.С., ведучого телеканалу «Інтер» Горковенка В.В., історика Борщевича В.Т.

У музеї знаходиться виставковий стіл, де демонструються кращі учнівські реферати, дослідження, відгуки. Є, також, етнографічний куточок. У ньому представлені гончарні вироби, прядка, утюги, кушка та інші речі вжитку.

В житті нашого села найважливішу роль відіграє, звичайно, школа. Історія Красновільської школи починається у той час, коли наше село було у складі панської Польщі. У 1926 р. у село приїжджає наш земляк, уродженець с. Гораймівка Бурик Гервасій, з метою організувати навчання. Налагодження нового Життя було перервано війною. Вчителем в цей час призначили Шиприкевича Феодосія Степановича. У 1944 р. Шиприкевича призивають у ряди діючої армії. У 1947-1950 рр. прибула велика група спеціалістів ­– педагогів із східних областей України на Волинь, для боротьби з неписемністю. У 1949 р. почалося будівництво нової школи, в якій учні навчалися до 2010 р.

/Files/images/PICT0524.JPG

Наші вітрини доповнюють нашу історію. На них розміщені спогади наших випускників. У шкафчику розміщені цінні документи, грамоти. На верхніх поличках – спортивна гордість нашої школи, буквар 1910 р., який передав нам Борщевич Володимир Трохимович, випускник нашої школи. Свідоцтво про закінчення публічної польської школи, батьком нашого вчителя Миронюка І.Д. Також, у нас є журнал 1947 р. і, звичайно, грамоти та подяки.

Робота над поповненнями експозицій триває. Учні часто приносять цікаві експонати для збереження в музеї. Цікаво і змістовно проводять екскурсії для молодших школярів та гостей школи учні-екскурсоводи.

Основна мета діяльності музею: прикладами із історії рідного краю виховувати любов до Вітчизни, її народу, висвітлюючи його героїчне минуле, дбати про розбудову незалежної держави Україна.

Кiлькiсть переглядiв: 344

Коментарi